БАГАТОЇДНІ ШКІДНИКИ
За температури повітря в межах 18…20ºС розпочнеться літ метеликів першого покоління листогризучих (капустяної, совки-гамми, городньої, люцернової, інших видів) і підгризаючих совок (озимої, окличної). Плодючість самиць залежатиме від якості корму попередньої генерації, наявності нектароносів в період статевого дозрівання, метеорологічних умов при проходженні стадії лялечки, а також на час льоту метеликів (посуха, висока температура повітря і висока вологість затримуватимуть дозрівання яєць). В середньому одна самиця озимої совки відкладає від 470 до 2200 яєць, ембріональний розвиток яких триває 2–5 діб за температури повітря 28…30°С, за t 10…12°С – 24 доби. Капустяна совка яйця відкладає групами, по 20–80 шт. (плодючість 600 – 2600 яєць) на нижній бік листків різних культурних рослин і бур’янів, частіше капустяних. Ембріональний розвиток триває 6–12 діб. Чисельність совок обмежує яйцеїд-трихограма, яку випускають на початку та під час масового відкладання яєць. За існуючого гідротермічного коефіцієнта в межах 1,3–1,7 і вище використовують трихограму методом повторних випусків, оскільки її дія обмежується 3–5 днями. Перший випуск паразита (30–40 тис. на 1 га) проводять за чисельності не менше 4–5 яєць на 1 кв.м (перше покоління); 7–8 яєць на 1 кв.м (друге покоління) для совок з груповою яйцекладкою (капустяна, ін.) та 15 яєць на 100 рослин за поодинокої яйцекладки (совка-гамма, ін.)..
За середньодобової температури понад 15…16ºС гусінь стеблового (кукурудзяного) метелика заляльковуватиметься. Надалі, за умов помірно теплої погоди з високою вологістю повітря в період відкладання яєць і відродження гусені, стебловий метелик становитиме суттєву небезпеку для посівів кукурудзи, які межуватимуть з неорними та забур’яненими полями минулорічних посівів.
Під час сходів цукрових буряків, соняшнику, кукурудзи та інших культур існуватиме загроза пошкодження личинками хрущів, коваликів та чорнишів. Збереження рослин досягається передпосівною токсикацією насіння. Для захисту розсади овочевих культур від дротяників, несправжніх дротяників і хрущів перед висаджуванням її в ґрунт, корені рослин замочують в суспензії інсектициду на основі тіаметоксаму (1,5 г препарату на 1л води на 250 рослин за 18…23ºС та експозиції 90–120 хв.).
Мишоподібні гризуни повсюди розвиватимуться та шкодитимуть у посівах озимих зернових, ріпаку, багаторічних трав тощо. Після виходу озимих в трубку шкідливість гризунів може зрости. Тому доцільний подальший моніторинг посівів і за потреби – розкладання дозволених отруєних зернових принад.
ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ЗЕРНОВИХ ТА ЗЕРНОБОБОВИХ КУЛЬТУР
Шкідники зернових культур. Поступово з крайових смуг хлібні клопи розселятимуться вздовж посівів колосових культур. За прохолодної погоди фітофаги перебуватимуть у нижніх ярусах травостою, у вузлах кущення рослин, щілинах під грудочками ґрунту. Переліт клопів вважається завершеним, коли співвідношення статей знаходитиметься в межах 1:1. Після посиленого живлення клітинним соком відбуватиметься відкладання яєць (у два ряди по 7 яєць у кожному) на стебла, листя культури та злакових бур’янів, яке залежно від погодних умов, може тривати до 40 днів. При цьому середня плодючість однієї самиці коливається від 14-28 до 300 яєць, що пов’язано з погодними умовами, якістю корму і біотичним потенціалом фітофага. Можлива надпорогова чисельність перезимувавших клопів, існує загроза значних пошкоджень стебел та колосків озимих і ярих зернових, що може обумовити часткову або повну загибель продуктивних стебел, білоколосість, а в результаті – зменшення маси зерна.
За відсутності дощів у ранньовесняний період шкідливість клопів посилюється, передусім на ярих колосових культурах. За своєчасного випадання дощів і при високій агротехніці шкода від клопів може бути в значній мірі ослаблена.
Після повного переселення перезимувалих клопів в посіви за порогової (2-4 і більше екз. на кв.м) чисельності шкідника під час трубкування зернових посіви захищають дозволеними інсектицидами на основі діючих речовин: диметоат, тіаметоксам, хлорпірифос, імідаклоприд + лямбда-цигалотрин, лямбда-цигалотрин + тіаметоксам або іншими, які біологічно ефективні проти багатьох інших фітофагів, спеціалізованих щодо зернових колосових культур.
У першій половині травня в посівах злакових культур продовжиться розвиток і живлення імаго хлібних п’явиць (співвідношення видів червоногруда – синя п’явиці складає 90:10). Повсюди жуки відкладатимуть яйця, з яких відроджуватимуться личинки, що значно шкодять ярій пшениці, ячменю, вівсу. За встановлення сухої і спекотної погоди, яка обумовлюватиме низький ступінь зволоження ґрунту, ймовірне зростання шкідливості фітофага у вищевказаних культурах. При цьому спостерігатиметься підсихання листя злаків, відставання у рості рослин, які виділяються серед зелених білястими смугами пошкоджених листкових пластинок. З утворенням вогнищ підвищеної щільності і шкідливості захисні заходи проводять в місцях надпорогової чисельності шкідника: у фазу сходи – три листка ярини ЕПШ 10-30 жуків п’явиці, кущіння - 150-200 і більше личинок на кв.м.
Хлібні блішки, переважно смугаста, завершуватимуть живлення у посівах озимини, їх вища шкідливість спостерігатиметься на ярих зернових, зокрема, в місцях їх надпорогової чисельності. Знешкодження блішок досягатиметься через обробку інсектицидами здебільшого крайових смуг, або суцільно від комплексу шкідників.
З внутрішньостеблових шкідників фітосанітарне значення матимуть злакові мухи, з яких найпоширенішими в умовах області є шведські та гессенські. Слід зазначити, що весняне покоління мух дуже небезпечне для ярих ячменю та пшениці, зокрема м’якої, для сходів кукурудзи. Пошкодження ними рослин обумовлює зниження продуктивної густоти посіву і сприяє кількісним втратам врожаю зерна.
За помірно теплої і вологої погоди травня зростатиме чисельність та шкідливість сисних фітофагів. Імаго і личинки злакових попелиць (звичайна, велика, інші), цикадок (шестикрапкова, смугаста, ін.) та трипсів (пшеничний, вівсяний і житній) повсюди масово розвиватимуться на озимих і ярих зернових. Живлення цих шкідників на колосових культурах викликає зменшення маси зернівки, що сприяє кількісним втратам врожаю пшениці, ячменю тощо. Окрім того, сисні фітофаги, зокрема вірофорні особини попелиць і цикадок, є небезпечними тим, що переносять вірусні та мікоплазмові хвороби зернових культур.
Масова поява дорослих трипсів (пшеничного) збігається з початком колосіння озимої пшениці. Спочатку імаго живляться колосковими лусками, а потім проникають у колос і починають відкладати яйця, переважно по 4-8 шт., аж до фази повного виколошування впродовж 8-12 діб. Через тиждень з’являються личинки, які спочатку висмоктують сік з колоскових лусочок та квіткових плівок, а потім пошкоджують зерно, яке перебуває в м’якому стані. В результаті знижується маса і якість зерна, а загальні втрати можуть сягати 20-40% потенційного врожаю.
Впродовж вегетації злакові попелиці можуть дати понад 12 поколінь завдяки властивому їм процесу партеногенетичного розмноження. Від появи сходів до воскової стиглості зерна спостерігається їх шкідливість, яку обмежує прохолодна та дощова погода, особливо сильні і тривалі зливи. Живлячись, попелиці висмоктують з рослин сік, причому кількість поглинутого за добу соку в декілька разів перевищує масу комахи. Це негативно впливатиме на формування зерна та його якість, втрати врожаю можуть сягати 30-50%. Сильне пошкодження перед колосінням викликатиме пустоколосицю, а пошкодження в пізніші строки спричинятиме щуплозерність. Проти зазначених сисних шкідників проводять обприскування інсектицидами, які дозволені «Переліком» для використання в посівах зернових колосових культур, при цьому не забуваючи про суворе дотримання регламентів використання пестицидів, загальноприйнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1 та правил особистої гігієни. Крім того, обробки посівів проти личинок клопа шкідливої черепашки в ареалі шкідника ефективні також проти попелиць та трипсів.
Хвороби зернових культур грибної і бактеріальної етіології розвиватимуться повсюди, місцями проявляться вірусні та мікоплазмові. За умови збереження теплої і вологої погоди, при випаданні дощів та наявності оптимального температурного режиму (t° повітря 16…25°С), рясних рос, осередково в загущених посівах з високим рівнем азотного удобрення, можлива епіфітотія гельмінтоспоріозу, септоріозу, аскохітозу, борошнистої роси, іржі, кореневих гнилей, інших хвороб озимих зернових культур. На ярині розвиватимуться вищезазначені хвороби, а також ринхоспоріоз, червоно-бура та інші плямистості.
Для оздоровлення рослин озимої пшениці в кінці фази виходу в трубку (поява прапорцевого листка) – початок формування зернівки проти вищевказаних хвороб посіви обприскують фунгіцидами на основі однієї з діючих речовин: карбендазим, манкоцеб, метрафенон, проквіназид, прохлораз, флутріафол, фентропідин, тебуконазол, біксафен + протіоконазол, протіоконазол + тебуконазол, епоксиконазол + тіофанат–метил, пропіконазол + прохлораз та іншими. Доцільно оздоровлювати високопродуктивні посіви за наявності хвороб (1% інтенсивності ураження плямистостями, 5% - септоріозом) та сприятливих для розвитку хвороб температур і тривалих рос.
Найкращого фунгіцидного ефекту у захисті ярих культур досягають через профілактичні обробки посівів або за раннього прояву хвороб у фази кущіння – трубкування та прапорцевого листка, оскільки в цей період закладається біля 40% майбутнього урожаю. Оскільки процес інфікування патогенами збігається з періодом диференціації конуса наростання і закладання колоскових горбочків, тому в майбутньому через ураження хворобами зменшиться кількість зерен у колосі та знизиться врожайність. Тож для контролю плямистостей листя, борошнистої роси, іржі, церкоспорельозу застосовують системні фунгіциди, які пригнічують дихання патогенів, зупиняють поділ клітини ядра, гальмують ріст збудників, використовуючи препарати на основі діючих речовин: азоксістробін + пропіконазол + ципроконазол, пропіконазол + прохлораз, тіофанат-метил, або ін
ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ТЕХНІЧНИХ КУЛЬТУР
Скрізь рослини озимого ріпаку продовжать заселяти жуки ріпакового квіткоїда і насіннєвого прихованохоботника. На окремих посівах культури фітосанітарне зматимуть ріпаковий пильщик, хрестоцвіті клопи, попелиці, білани, личинки стеблових прихованохоботників. Для попередження пошкоджень фітофагами посіви обробляють наприкінці бутонізації за їх надпорогової чисельності (5-6 жуків на рослину квіткоїда, прихованохоботників; 10% заселених рослин попелицею) одним з дозволених інсектицидів на основі естенвалерату, альфа-циперметрину, інших.
Тепла і волога погода сприятиме поширенню пероноспорозу, альтернаріозу, фомозу, місцями – бактеріозу, гнилей, чорної ніжки. Обмежують поширення чорної ніжки весняні боронування й міжрядні рихлення відповідно до технології вирощування озимої та ярої культури. Оздоровлюють посіви ріпаків за появи фомозу, пероноспорозу, борошнистої роси, альтернаріозу дозволеними фунгіцидами на основі однієї з діючих речовин: тебуконазол, метконазол, флутріафол, фосетил алюмінію, піраклостробін + метконазол, азоксистробін + ципроконазол, азоксистробін + флутріафол, тебуконазол + прохлораз, або іншими.
У травні за температури понад 20ºС у період сходи – 2-3 пари справжніх листків цукрових буряків, посіви заселятимуть звичайний і сірий бурякові довгоносики. Жуки паруватимуться та відкладатимуть яйця. Личинки звичайного бурякового довгоносика розвиватимуться, харчуючись корінням буряків, а сірого – осоту і березки. За сухої сонячної погоди на ранніх сходах цукрових буряків шкодитимуть бурякові блішки, за теплої вологої погоди - бурякова крихітка, щитоноски. При загрозі сходам культури від пошкодження довгоносиками проводять обкопування бурячищ та прилеглих посівів буряків крайовими ловильними канавками з наступним обприскуванням їх інсектицидами. За надпорогової чисельності довгоносиків: звичайного 0,2-0,3, сірого 0,2-0,5, чорного 0,3; блішок 3-7, щитоносок 0,7-1,2 екз. на кв.м; крихітки – 1,5-2,5 екз. в куб. дм ґрунту, посіви обприскують інсектицидами на основі однієї з діючих речовин: тіаметоксам, імідаклоприд, піриміфос-метил, диметоат, альфа-циперметрин, гамма-цигалотрин, хлорпірифос, диметоат + лямбда-цигалотрин або іншими. Активне заселення посівів цукрових буряків буряковою листковою попелицею відбуватиметься за підвищеної температури та вологості повітря. На початку заселення попелицею (ЕПШ 5% заселених рослин і відсутність ентомофагів), мінуючими мухами (30% заселених рослин і 3-5 личинок у кожній) обприскують крайові смуги, а за потреби – все поле дозволеними інсектицидами.
За умови надмірного зволоження ґрунту або його сухості, при висіванні неякісно обробленого фунгіцидами насіння та наявності у ґрунті патогенних організмів існуватиме ризик інфікування рослин цукрових буряків коренеїдом. Для покращення їх стійкості до ураження захворюванням дотримуються технологічних заходів післясходового обробітку.
Для збереження сходів цукрових буряків необхідно чітко виконувати всі агротехнічні заходи догляду за посівами, постійно контролювати поведінку шкідливих комах, а за потреби – своєчасно проводити хімічний захист. За прохолодної дощової погоди у травні, для відлову довгоносиків, які пересуваються «пішим ходом», бурячища та поля обкопують ловильними канавками. Міжрядні рихлення, які проводять відповідно до технології вирощування цукрових буряків, знищують ґрунтову кірку, яйця й личинок довгоносиків, коваликів, хрущів, інших шкідників та проростки бур`янів.
На густоту рослин соняшнику негативно впливатимуть ґрунтові шкідники – дротяники і несправжні дротяники, личинки хрущів. За надпорогової чисельності фітофагів (понад 2 екз. на кв.м) посіви захищають сумішшю фосфорорганічних і піретроїдних препаратів у половинних нормах витрати. За сприятливих погодних умов, ґрунтової і насіннєвої інфекції можливе ураження рослин культури несправжньою борошнистою росою, розвиток якої попереджують обробки дозволеними фунгіцидами.
Під час проведення захисних заходів і з метою недопущення отруєння бджіл потрібно дотримуватись правил техніки безпеки та керуватися Державними санітарними правилами ДСП 8.8.1.2.001-98 ”Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві”.
Провідний спеціаліст відділу захисту рослин, фітосанітарної діагностики та прогнозування, державний фітосанітарний інспектор ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області
Марія КУЗЬМЕНКО
