Основним законодавчим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів є Податковий кодекс України від 2 грудня 2010р. № 2755-VI, із внесеними змінами і доповненнями, далі за текстом ПКУ.
Земельні відносини регулюються Земельним Кодексом України від 25 жовтня 2001р. № 2768-ІП, із внесеними змінами і доповненнями, далі за текстом ЗКУ.
Пунктом 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Платниками податку є власники земельних ділянок та землекористувачі (ст.269 Кодексу). Об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні (ст.270 Кодексу).
При цьому, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за встановленою формою (п.286.2 ст.286 Кодексу).
Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1. ст.287 Кодексу).
Що стосується сплати, то відповідно до п.287.3. ст.287 ПКУ податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації справляється щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Поряд з цим, у зв’язку з прийняттям Закону України від 30 листопада 2021 року №1914-ІХ “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» ГУ ДПС у Львівській області інформує про розширення переліку підстав для нарахування земельного податку, визначених пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України (далі- Кодекс).
Зокрема, крім даних держаного земельного кадастру, відповідно до підпункту «в» пункту 286.1 статті 286 Кодексу до таких підстав віднесено наявність у землевласників та землекористувачів державних актів на землю.
Поряд з цим, згідно підпункту «д» пункту 286.1 статті 286 Кодексу для нарахування земельного податку застосовуються дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою.
