«Моя податкова» - ще один крок до цифрової податкової у цифровій державі!
Державна податкова служба України розробила інструмент щодо отримання електронних сервісів для громадян - застосунок «Моя податкова», який можна завантажити на телефони як на платформі Android, так і iOS!
За допомогою застосунку громадяни можуть скористатися електронними сервісами, а також сплатити податки. Так, у розділі «Мої дані» застосунку можна отримати інформацію про:
- адресу реєстрації та фактичне місце проживання;
- обʼєкти оподаткування;
- обовʼязок сплатити суму грошового зобовʼязання (ППР);
- стан розрахунків з бюджетом.
У розділі «Послуги» доступно:
- направлення запиту на отримання відомостей про суми виплачених доходів;
- подання Податкової декларації про майновий стан і доходи (податкова знижка).
У розділі «Повідомлення» доступні:
- квитанції;
-відомості з Державного реєстру фізичних осіб
- платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків;
- інформація з ДРФО про джерела/суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку та військового збору;
- листи контролюючого органу.
Мобільний застосунок доповнюватиметься новими можливостями відповідно до потреб платників податків.
З метою вдосконалення роботи та сервісів мобільного застосунку, запрошуємо активно брати участь у тестуванні. У разі виникнення будь-яких запитань щодо роботи застосунку та наявності пропозицій щодо вдосконалення сервісів, просимо їх надсилати за адресою infotax@tax.gov.ua або звертатися за телефоном 0 800 501 007.
Щодо заповнення платниками реквізиту „Призначення платежу” платіжних інструкцій при сплаті податків, зборів, інших платежів, єдиного внеску
Перемишлянська ДПІ інформує, що згідно з пунктом 37 розділу II Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 року № 163, платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити відповідні обов’язкові реквізити, зокрема, реквізит „Код платника”.
Водночас, пунктом 40 розділу II Інструкції НБУ № 163 передбачено, що платник має право ініціювати платіжну операцію за фактичного платника та/або на користь фактичного отримувача коштів шляхом надання платіжної інструкції надавачу платіжних послуг платника.
У такому випадку платіжна інструкція, крім обов’язкових реквізитів, визначених у пункті 37 розділу II Інструкції НБУ № 163, повинна містити реквізит „Код фактичного платника”.
Разом з тим, згідно з пунктом 37 розділу II Інструкції НБУ № 163 обов’язковим реквізитом платіжної інструкції є реквізит „Призначення платежу”.
Приклади заповнення платниками реквізиту „Призначення платежу” платіжних інструкцій при сплаті податків, зборів, інших платежів, єдиного внеску наведено у Порядку заповнення реквізиту „Призначення платежу” платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148.
У зв’язку з тим, що згідно з Інструкцією НБУ № 163 обов’язкові реквізити платіжної інструкції вже містять реквізити „Код платника” та „Код фактичного платника”, Порядком № 148 заповнення у „Призначенні платежу” платіжної інструкції зазначених реквізитів не передбачено.
Отже, платники під час сплати податків, зборів, інших платежів та єдиного внеску повинні дотримуватися наступних правил заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції.
1. При безготівкових розрахунках платників з бюджетом та фондами від власного імені.
Юридичні особи, ФОП та громадяни під час сплати податків, зборів, інших платежів та єдиного внеску заповнюють yci обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т. ч.:
реквізит «Код платника» (податковий номер юридичної особи, ФОП та громадянина);
реквізит «Призначення платежу».
2. При безготівкових розрахунках платників з бюджетом та фондами за відокремлені підрозділи (далі – філії).
Юридичні особи (далі – головні підприємства) під час сплати податків, зборів, інших платежів та єдиного внеску за філії (у випадках, передбачених Податковим кодексом України) заповнюють yci обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т. ч.:
реквізит «Код платника» (податковий номер головного підприємства); реквізит «Код фактичного платника» (податковий номер філії); реквізит «Призначення платежу».
3. При готівкових розрахунках платників з бюджетом та фондами.
Громадяни під час сплати податків, зборів, інших платежів та єдиного внеску за допомогою технічного пристрою (банківський автомат, платіжний термінал, програмно-технічний комплекс самообслуговування, програмно-апаратне середовище мобільного телефону, інший пристрій) та через каси надавачів платіжних послуг заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч. реквізит «Код фактичного платника» (податковий номер громадянина – платника податків);
реквізит «Призначення платежу».
При цьому реквізит «Код платника» містить код надавача платіжних послуг, з використанням технічного пристрою або через каси якого проводиться готівковий розрахунок.
Відображення реквізитів електронних платіжних засобів (платіжних карток) у розрахункових документах РРО/ПРРО
Вимоги законодавства сфери розрахунків, пов’язані, зокрема, і з відображенням реквізитів електронних платіжних засобів – платіжних карток (далі – ЕПЗ) у чеках, які формуються реєстраторами розрахункових операцій/програмними реєстраторами розрахункових операцій.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом від 06.07.1995 року № 265/95-ВР та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.
Зокрема, форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі – Положення № 13).
Пунктом 2 розділу ІІ Положення № 13 визначено обов'язкові реквізити, які має містити фіскальний чек. Наголошуємо, що Положення № 13 однаково розповсюджує свою дію як на розрахункові документи, що створюються РРО, так і ПРРО.
Водночас, відповідно до п. 4 розділу ІІ Положення № 13, рядки 11 – 18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків лише з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) та платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій, незалежно від його виду (РРО чи ПРРО) або сфери призначення.
Звертаємо увагу, що законодавcтвом не встановлено обов’язку з’єднувати або поєднувати РРО/ПРРО та POS-термінали.
Звертаємо увагу, що принципово важливим є факт, що платіжні сервіси також приймають платіжні інструкції користувачів на виконання платіжних операцій, з використанням банківських (платіжних) карток, у межах надання платіжних послуг, як окремого виду господарської діяльності, тa забезпечують розпорядження покупця щодо переказу коштів зі свого рахунку і без використання платіжних терміналів.
Враховуючи вищевикладене, повідомляємо, що у разі проведення розрахунків за допомогою сервісу еквайрингу без використання платіжного терміналу, відсутні обставини, що супроводжують обов’язок друкувати рядки 11 – 18 фіскального чека, а удосконалення програмного забезпечення РРО/ПРРО та/або наявність можливості зазначати такі реквізити методом введення вручну, не призводить до виникнення обов’язку друкувати рядки 11 – 18 фіскального чека при створенні кожного розрахункового документа.
Просимо платників податків користуватися офіційними джерелами інформації та звертатися за роз’ясненнями з питань здійснення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг до ДПС за телефонами, відображеними за посиланнями: https://zir.tax.gov.ua/ та https://tax.gov.ua/diyalnist-/podatkoviy-audit/zastosuvannya-rro-prro/fiskalizatsiya-rozrahunkovih-operatsiy/ або у будь-який інший, зручний для платника податків, спосіб.
До уваги платників єдиного внеску
Головне управління ДПС у Львівській області повідомляє, що Закон України від 30.06.2023 року № 3219-ІХ пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу доповнено новим підпунктом 69.37, відповідно до якого тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, у разі сплати платником податків протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання податкового повідомлення-рішення, суми податкового зобов’язання, нарахованого за результатами документальних перевірок, які були відновлені або розпочаті з 1 серпня 2023 року та завершені до дня припинення або скасування воєнного стану на території України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи), нараховані на суму такого податкового зобов’язання, вважаються скасованими, а пеня не нараховується. Сума податкового зобов’язання, сплаченого у порядку, передбаченому підпунктом 69.37 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, не підлягає оскарженню.
Відповідна норма Законом № 3219 внесена і до Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Так, новим пунктом 924, яким доповнено розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, визначено, що у разі сплати платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску, суми єдиного внеску, нарахованого за результатами документальних перевірок, які були відновлені або розпочаті з 1 серпня 2023 року та завершені до дня припинення або скасування воєнного стану на території України, суми штрафів, передбачених Законом № 2464, які застосовані на суму такого єдиного внеску, вважаються скасованими, а пеня не нараховується.
Cуми єдиного внеску разом із штрафом та пенею, визначені у вимозі про сплату недоїмки з єдиного внеску та/або рішенні податкового органу про нарахування пені та/або застосування штрафів, вважаються неузгодженими до моменту повної сплати таких сум, але не більше ніж протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання вимоги (рішення).
Строки, визначені статтею 25 Закону № 2464, застосовуються з урахуванням строку, наданого платнику єдиного внеску для сплати суми єдиного внеску, нарахованого за результатами документальних перевірок.
Сума єдиного внеску, сплаченого у порядку, передбаченому пунктом 924 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, не підлягає оскарженню.
Право на податкову знижку за навчання
Перемишлянська ДПІ нагадує, що платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.
Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання). Тобто сплата повинна бути підтверджена відповідними розрахунковими документами (квитанції, касові ордери тощо), в яких зазначено, що платіж за навчання здійснено безпосередньо особою, яка звертається за податковою знижкою, та копією договору, що ідентифікує заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг (його законного представника).
При цьому у договорі про навчання повинно бути зазначено прізвище, ім’я та по батькові особи, яка буде безпосередньо навчатися (дитини).
