Шкільництво в Бібрці
(до 275-річчя першої (виявленої) письмової згадки про школу в місті)
Складовою будь-якої цивілізації є духовне життя спільноти з відповідною структурою чинників, що зберігають і передають інформацію наступним поколінням. Потреба передавати породжує необхідність певним чином її фіксувати. З часом це призводить до виникнення письма як універсальних знаків, за допомогою яких можна зберігати, а отже і передавати, інформацію. Для цієї роботи мусять бути люди, які вміють її збирати і фіксувати. Так поступово виникає шкільництво і школа. Під шкільництвом слід розуміти організоване певним чином навчання для передачі знань, умінь і навичок представникам молодого покоління, яке пізніше таким самим способом репродукуватиме одержане від того (тих), хто вміє це робити (дидаскал, вчитель тощо), до тих, хто мусить це засвоїти (школяр, учень тощо).
На початках розвитку шкільництва, які губляться у сивій давнині, це відбувалось у процесі практики, а пізніше - навмисно було організовано із вчителем, школярами та місцем (приміщенням чи без нього) для цієї мети. Ось, наприклад, як описують уявну школу в античному Римі автори “Латинського букваря...”:в одному із закутків площі панує тиша, і раз у раз її порушують дитячі голоси.
Ось ми бачимо чоловіка, який стоїть біля дошки і пише на ній слова. Діти сидять навпочіпки, тримаючи на колінах невеликі дощечки, вкриті воском, котрі заміняють їм зошити. В руках у них металеві або кістяні палички, загострені з одного кінця і заокруглені з другого. Гострими кінцями паличок учні видряпують на воску літери й слова, а тупим витирають написане. Це і є школа” (О. В. Сафроняк, Б. В. Чернюх. Латинський алфавіт. Львів, вид-во „Світ”, 1995, с. 65).
На українських просторах шкільництво, уже у прямому розумінні цього терміна, виникає у Русі Київській. Відомості про це містяться у літописах, але особливого розвитку школа набуває за Ярослава Мудрого, і не тільки в Києві. Як свідчать учені-археологи, під час розкопок руських городищ нерідко знаходять металеві писала. Наприклад, неподалік Шепетівки виявлено двадцять таких знарядь шкільництва, в Дорогобужі - тринадцять, а в Пересопниці - п’ять.
Шкільництво, зазвичай, організовувалось при церквах, монастирях, бо там були люди (монахи), які володіли грамотою і могли навчати інших. Монастирі, з цього огляду, на тривалий час стають центрами навчання, писання, переписування та поширення.
Рік будівництва школи - 1989.
Коли в Бібрці виникло шкільництво, сказати важко, бо історичні джерела, які могли б пролити світло, не виявлені, але за логікою розвитку подій, можна стверджувати, що школу в Бібрці могли заснувати при монастиреві, який існував у Старій Бібрці (район Загора - нині вулиці М. Грушевського, Лесі Українки, гетьмана Сагайдачного). Коли виник перший монастир - теж невідомо, але, як свідчать дослідження І. Крип’якевича про середньовічні монастирі в Галичині, монастир в Бібрці згадується з 1698 р.
Документ, який подано нижче, засвідчує, що 1742р. при церкві згадується “школа для бакалавра і навчання дітей” (так у документі). Це і є перша виявлена документальна згадка про школу в Бібрці.
Візитація Бібрського деканату 1
Деканат має такі церкви: ( перелік церков - див. документ).
Декан цієї місцевості превелебний Захарій Ференчак, обраний найяснішим і найпревелебнішим паном-теперішнім заступником року 17.. дня ... місяця ... Візитація парохіальної церкви у Бібрці, проведена дня 10 березня року Божого 1742 найдостойнішим і найпобожнішим Іпатієм Зілинським, генеральним Львівським офіціалом...
Парохіальна Церква відозви Богоявлення, дерев’яна, всередині прикрашена образами ... має своїм посагом дві чверті поля, які починаються від межі Страшковської, що тягнеться аж до межі Підмонастириської; у тих двох чвертях одного поля - на вісімнадцять плугів; решта - поросло лісом. Ті чверті лежать поміж межами з однієї сторони ... (пропуск рядка)... доданого до тієї ж Церкви чотири ... ; лежить тут же, біля кляшторка і тягнеться через дорогу Галицьку вгору під зарості, що мають назву стінка, а між межами в ширину з одного боку Гринька, Кошицького зятя, а з другого - сина Ілька Спарового. Садиба разом з городами між садибою Семеона Клюса, що внизу прилягає до оболоні міських .... до оболоні; на тій посілості стоїть Церква з цвинтарем, зокрема ж - школа для бакалавра і навчання дітей неподалік від Церкви з городцем, поміж вище окресленим Церковним грунтом і міським. Дерев’яна оббита гонтами дзвіниця з п’ятьма дзвонами. Цвинтар, довколи огороджений парканом. Теперішній парох при тій церкві превелебний ксьондз Захарій Ференчак... Провізори тієї Церкви - братство і парахіани числом 80; за давнім звичаєм щорічно повинні, кожен зокрема, давати проскурного по 15 грошів. А бакалаврові - по шість грошів.
1 Переклад А.Содомори
Підготував Тарас Шах, м. Бібрка
