Оплату за товар в декількох формах відображають у фіскальному чеку за списком
Головне управління ДПС у Львівській області повідомляє, що ст.2 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Обов’язкові реквізити касового чека визначені п. 2 розд. ІІ Положення про форму і зміст розрахункових документів від 21.01.2016 N13. Згідно з п. 6 розділу II Положення рядок 18 фіскального чека повторюється відповідно до кількості різних форм оплати.
У разі оплати покупцем товару за декількома формами та їх способами, наприклад, частково готівкою, а частково електронним платіжним засобом (платіжною карткою) чи подарунковим сертифікатом, у фіскальному чеку мають бути зазначені всі способи оплати із сумами, сплаченими за кожною формою, без будь-яких обмежень щодо кількості способів, які будуть використані при продажу.
При цьому кількість рядків у фіскальному чеку із зазначенням форми оплати та сплаченою за нею суми має відповідати кількості способів оплати.
Детальніше в ІПК ДПС України від 27.05.2021 № 2099/ІПК/99-00-07-05-01-06.
Добровільне декларування: декларант самостійно приймає рішення щодо визначення активів, які будуть зазначені у Декларації
Що є базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у разі, якщо фізична особа є власником кількох земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, кожна з яких не перевищує 2 гектара?
Перемишлянська ДПІ повідомляє, що пунктом 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства. До таких активів відноситься, зокрема, земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу .Частиною першою ст. 121 Земельного кодексу визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема для ведення особистого селянського господарства – не більше 2 гектара.
Положення пункту 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовуються у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації.
У разі наявності в фізичної особи земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, придбаних за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, сукупний розмір яких перевищує 2 гектара, декларант самостійно приймає рішення щодо подання Декларації.
При цьому, у разі подання Декларації базою для нарахування збору кожної окремої земельної ділянки є витрати декларанта на придбання (набуття) або оціночна вартість такої земельної ділянки, у сумі з яких не сплачено податки і збори.
Кампанія добровільного декларування: чи може бути об’єктом декларування гараж?
Відповідно до ст. 14 Податкового кодексу у нежитловій нерухомості (будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду) виділяють, зокрема:
гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;
господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо.
Визначення належності об’єкта нежитлової нерухомості (будівлі, незавершеного будівництва) до того чи іншого класу будівель за призначенням проводиться на підставі документів, що підтверджують їх право власності.
Разом з тим, п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства. До цього переліку відноситься, зокрема, нерухоме майно у вигляді об’єктів нежитлової нерухомості – нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 кв.м., розташоване на території України, яке станом на дату завершення періоду добровільного декларування належало фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності.
Враховуючи викладене, у разі використання фізичною особою права на подання Декларації, об’єктом декларування може бути гараж, придбаний за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори.
Добровільна декларація підлягає перевірці у спеціальному порядку
Декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів фізичної особи, має право добровільно подати до контролюючого органу Декларація в порядку та за формою, затвердженою наказом Мінфіну України від 02.08.2021 № 439.
Згідно з п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу одноразова (спеціальна) добровільна декларація підлягає камеральній перевірці протягом 60 календарних днів, що настають за днем її подання. Метою проведення камеральної перевірки є виявлення арифметичних та логічних помилок. В Декларації не зазначається інформація про джерела одержання (набуття) декларантом об’єктів декларування.
Довідково: кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб розпочалася 01 вересня 2021 року та триватиме до 01 вересня 2022 року.
Майже 13 906 млн грн. єдиного внеску сплачено платниками Львівщини
У січні-жовтні 2021 року фактичні надходження єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до державного цільового фонду становили майже 13 906 млн грн, що на понад 2923 млн грн або майже на 27 відс більше, ніж за аналогічний період минулого року.
У жовтні цього року фактичні надходження єдиного внеску становили майже 1566 млн грн, що на 260 млн грн або майже на 20 відс більше, ніж торік.
Нагадуємо, що з 1 грудня підвищується розмір мінімальної заробітної плати до 6500 гривень, а отже змінюється й ставка єдиного соціального внеску. Зокрема, мінімальний розмір ЄСВ становите 1430 грн (6500 х 22 %). Максимальна величина бази нарахування ЄСВ становитиме 97500 тисяч – 15 розмірів мінімальної заробітної плати.
