Кампанія одноразового декларування: захист інформації, зазначеної в декларації
Перемишялнська ДПІ нагадує, що триває кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування громадянами активів, які належать їм на правах власності та з яких, відповідно до вимог законодавства не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори.
Законодавчо передбачено, що відомості, які надані платниками у відповідних одноразових (спеціальних) добровільних деклараціях та доданих до них документах, є конфіденційною інформацією та не підлягають розголошенню без письмової згоди декларанта. Винятком є випадки за ознаками злочину , коли це прямо передбачено законами або рішенням суду.
Одноразові добровільні декларації, а також інформація, зазначена в них, не може бути використана в розслідуваннях та/або перевірках стосовно декларанта, а також як докази у кримінальних провадженнях, справах про адміністративні правопорушення, цивільних та адміністративних справах.
З боку контролюючих органів здійснюватиметься лише камеральна перевірка щодо виявлення арифметичних та логічних помилок впродовж 60 календарних днів, які настають за днем подання декларації.
У разі виявлення помилки або неточності заповнення декларації, платника буде поінформовано та запропоновано виправити помилки. Після цього громадянин матиме 20 календарних днів для подання уточнюючої декларації.
Але, у разі якщо платник відмовляється це робити, то декларація просто буде вважатися не прийнятою.
Щодо яких активів не здійснюються нарахування та сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування
До активів, які вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори (тобто які можна не декларувати) відповідно до податкового законодавства належать:
– активи (крім нерухомості та транспортних засобів), сумарна вартість яких не перевищує 400 тисяч гривень станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування (тобто на 31 серпня 2022 року);
– квартира/квартири – загальна площа якої/яких не перевищує сукупно до 120кв.м, або майнові права на таку квартиру або квартири у багатоквартирному житловому будинку незавершеного будівництва;
– житловий будинок/будинки, зареєстрований встановленому порядку в Україні, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240кв.м;
– об’єкти нежитлової нерухомості – нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 кв.м;
– земельні ділянки – сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної приватизації;
– один транспортний засіб особистого некомерційного використання (крім транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія, легкового автомобіля з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше як 3 тисячі кубічних сантиметрів та/або середньоринковою вартістю понад 400 тисяч гривень, мотоцикла із робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 кубічних сантиметрів, літака, гелікоптера, яхти, катера).
Послідовність дій суб’єкта господарювання при реєстрації ПРРО
Перемишлянська нагадує, що при реєстрації програмного РРО платник повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу (повідомлення за ф. № 20-ОПП).
Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316604), що подається у електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет.
Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.
Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).
Звертаємо увагу, що РРО необхідно застосовувати при розрахунках:
- готівкою;
- через POS-термінали із застосуванням ЄПЗ ( електронний платіжний засіб);
- через програмно-технічний комплекс самообслуговування небанківської установи (готівка та ЕПЗ);
- у дистанційній торгівлі з використанням реквізитів ЕПЗ , у тому числі розрахункові операції через системи LigPay, Portmone, iPay, Приват-24, Монобанк, Ощад24/7.
Внесено зміни до заяви для застосування РРО, ПРРО, РК та КОРО
З 01.01.2022 набрав чинності наказ Мінфіну України від 13.12.2021 № 662 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів та Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України»
Відповідно до Наказу № 662 реєстраційні заяви для застосування РРО, ПРРО, РК та КОРО тепер містять графу «код території» замість коду КОАТУУ.
Нагадаємо, що наказом Міністерства розвитку громад та територій від 26.11.2020 № 290 затверджено Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ).
Спілкуйся з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу“InfoTAX” та підписуйтенсь у соціальних мережах:
Instagram – ГУ ДПС у Львівській області (tax_service_lviv)
Telegram – ДПС у Львівській області (https://t.me/tax_service_Lviv)
Facebook: https://www.facebook.com/tax.lviv
YouTube – ДПС у Львівській області
(https://www.youtube.com/channel/ ДПС у Львівській області )
Cубсайт Територіальних органів ДПС у Львівській області: https://lv.tax.gov.ua/
Порядок подання заяви про реєстрацію платником ПДВ особою-нерезидентом
Головне управління ДПС у Львівській області повідомляє, що набули чинності норми Закону України від 03.06. 2021 року № 1525-IX щодо удосконалення порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам. Відповідно до змін, особи – нерезиденти подають заяву про реєстрацію платника ПДВ через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги.
До заяви додаються копії: витягу з відповідного бізнес-реєстру (торговельного, банківського або іншого реєстру, в якому фіксується факт державної реєстрації компанії, організації), виданого в країні реєстрації такої особи-нерезидента, та документа, що підтверджує присвоєння ідентифікаційного (реєстраційного, облікового) номера (коду) нерезидента в країні його реєстрації, якщо у витягу з відповідного бізнес-реєстру не зазначені відомості про такий номер (код). У заяві про реєстрацію особи-нерезидента як платника ПДВ зазначаються інформація щодо реєстрації нерезидента у країні нерезидента, ідентифікаційні дані нерезидента, нерезидента, який буде підлягати електронній ідентифікації, дані щодо його представника, електронна адреса, причина реєстрації, інформація щодо підтвердження факту та періоду досягнення суми операцій з постачання фізичним особам електронних послуг, визначеної для обов’язкової реєстрації платником податку, а також іноземна валюта (євро або долар США), в якій особа-нерезидент буде сплачувати ПДВ.
З 1 січня 2022 року змінено термін формування податкового кредиту
Головне управління ДПС у Львівській області повідомляє, що ДПС України у зв’язку із набранням чинності Закону України від 30.11.2021 № 1914-ІХ у листі від 10.01.2022 № 227/7/99-00-21-03-02-07 поінформувала про зміни щодо терміну формування податкового кредиту, які запроваджуються з 01.01.2022.
Термін, протягом якого покупець може включити до податкового кредиту суми ПДВ, не віднесені до податкового кредиту у звітному періоді, в якому виникло право на включення таких сум до податкового кредиту, зменшено з 1095 календарних днів до 365 календарних днів з дати складання податкової накладної/розрахунку коригування. При цьому у разі зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН такий термін (365 днів) переривається на період такого зупинення (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).
Якщо у платника податку на дату набрання чинності Законом № 1914 наявні податкові накладні/розрахунки коригування за придбаними товарами/послугами, з дати складання яких не минуло 1095 днів та суми ПДВ за якими не включені до податкового кредиту, то такі суми ПДВ можуть бути віднесені до податкового кредиту на підставі таких податкових накладних/розрахунків коригування, зареєстрованих в ЄРПН, протягом 365 календарних днів з дати набрання чинності Законом № 1914, але не пізніше 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування (пункт 80 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України).
Детальніше за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/77022.html.
Щорічна кампанія декларування доходів триватиме до 1 травня
З 1 січня 2022 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих впродовж 2021 року. Відтак річну податкову декларацію про доходи за минулий рік за новою формою зобов’язані заповнити і подати до 1 травня 2022 року громадяни, котрі отримали доходи, з яких торік не сплачено податок на доходи фізичних осіб. Згідно вимог Податкового кодексу обов’язковому декларуванню підлягають:
доходи, з яких при нарахуванні або виплаті ПДФО не утримувався;
доходи від особи, яка не є податковим агентом (в тому числі від здачі в оренду власного рухомого чи нерухомого майна, продажу власного майна, продажу власної сільгосппродукції фізичним особам, тощо);
спадок від осіб, які не є членами сім’ї першого та другого ступеня споріднення та подарунки від осіб, які не є членами сім’ї першого ступеня споріднення;
доходи від продажу інвестиційних активів; іноземні доходи.
Для зручності платників та спрощення процедури декларування доходів громадянами, на офіційному вебпорталі ДПС в Електронному кабінеті у розділі «ЕК для громадян» працює електронний сервіс «Декларація про майновий стан і доходи». За допомогою цього сервісу можна заповнити декларацію та надіслати її до контролюючого органу в електронному вигляді з копіями первинних документів, зокрема, для використання права на податкову знижку.
