Храм Воздвиження Чесного Хреста став продовженням релігійно-культурної історії села Підгородище, яка розпочалася в часи Галицько-Волинської держави 1205 р. Саме в це величне свято – Воздвиження Чесного Хреста— відбулась посвята наріжного каменя 1905 року за участю великої кількості людей, зокрема й із навколишніх сіл. Зі збереженого рукопису пароха підгородищенської церкви о. Я. Сінгалевича «Справа будови нової церкви в Підгородищі» дізнаємося, що при престолі, встановленому на місці посвяти, служив на підставі грамоти і з Архієрейського дозволу Високопреподобний і Всесвітліший Отець Пралат і Шамбелан Александер Лешкович Бачинський у співслужінні декана о. Іпполита Штогрина, місцевого пароха о. Якова Сінгалевича і священників із навколишніх сіл. Будівництво храму розпочали того ж року й остаточно звели його за три роки. Нова мурована велика церква, збудована за проєктом Василя Нагірного, постала на місці дерев’яної, а 27 вересня 1908 року відбулось її освячення. Оскільки митрополит Андрей Шептицький перебував на лікуванні і не зміг прибути на урочистість, чин освячення здійснив отець-мітрат Андрій Білецький. Архієрейське освячення церкви в с. Підгородище здійснив 1910 року Високопреосвященний Митрополит Андрей Шептицький за участю кондеканального духовенства і великої кількості людей дуже радісно та урочисто.
Про цікавий момент щодо приїзду в село митрополита А. Шептицького дізнаємося з з публікації сільського вчителя С. Паньківа в одній із місцевих газет: «Коли приїхав у наше село митрополит Андрей Шептицький посвятити церкву, то зустрічати його виїхали на конях молоді хлопці в синіх штанах і червоних жупанах. При в’їзді в село митрополита вітали парафіяни з місцевим парохом. На зустріч йому вийшли також євреї, яких багато було тоді в селі. З ними був їхній рабин. Вони взяли із собою зі синагоги таблиці Заповідей Божих. Митрополит, як великий поборник єдності, підійшов до таблиць, поцілував їх і виступив із промовою на староєврейській мові. Євреї були дуже задоволені, що митрополит не тільки любить свою віру, але шанує і їхню, юдейську» (Паньків, 1991).
Як бачимо, приїзд такої величної людини у село Підгородище було важливою і неймовірною подією не тільки для людей, що сповідували греко-католицьку віру, але й осіб інших релігій, не лише для мешканців села, а й жителів сусідніх сіл. Саме тому в переддень храмового празнику Воздвиження Чесного Хреста у с. Підгородищі варто згадати про цю урочисту та величну подію, якій саме цього року виповнюється 110 р.!
Зоряна Бешлей, с. Підгородище
